Вся країна вже досить довго спостерігає як влада намагається виконати обіцянки та домогтися таки запровадження безвізового режиму для громадян України при відвідуванні Європейського союзу. Про те що з цієї теми зробили привід для політичного піару та намагалися здобути певні електоральні преференції і згадувати не варто. Це зайвий раз демонструє готовність політтехнологів спекулювати на чому завгодно, аби тільки досягти мети: високого рейтингу свого роботодавця.
Втім, питання безвізового режиму для України лежить не стільки в політичній чи дипломатичні площині, скільки у соціальній та цивілізаційній. Ні для кого не секрет, що добра частина українців змушені поневірятися по заробітках не тільки у Європі, а й взагалі по всьому світу. І констатація наявності проблеми відтоку кваліфікованої робочої сили з нашої держави очевидна. Інша справа, що при цьому збираються робити люди, які мають вплив на вирішення проблеми. Про якісь стратегії чи відповідні законодавчі ініціативи за рідкими винятками майже не чути. Всі політики в один голос твердять, що така проблема існує, але як саме її вирішувати, коли вже будуть створені ці самі робочі місця та де ж омріяні інвестиції ніхто конкретно не каже. Рівно як і широкому загалу невідомо через безвідповідальність якого конкретного чиновника ми маємо таку парадоксальну ситуацію. Але як би не було прикро з огляду на такий стан справ, все одно питання безвізового режиму залишається на порядку денному. Що ж чекає на українців у разі введення такого режиму і як зміниться порядок перетину кордону.
Сама по собі відмова від віз ще зовсім не означає, що до Шенгенської зони можна потрапити будь-кому. Процедура вимагає обов’язкової наявності біометричного паспорта у громадянина, який хоче подорожувати. Станом на лютий 2017 року 2,6 млн. українців вже отримали такий документ стверджує голова Державної міграційної служби Максим Соколюк. Відомство за наступних три-чотири місяці зможе видати ще 1 млн. таких паспортів. Але і це не означає, що українці зможуть їздити до Європи постійно. За наявності біометричного паспорта термін перебування в країнах Шенгенської зони становить 90 днів на півроку. Що стосується працевлаштування в країнах Європейського союзу, то тут також потрібні інші документи. Безвізовий режим ще не надає право на працевлаштування. Трішки простіше з навчанням, бо на короткотермінові стажування до 90 днів жодних інших документів не потрібно. При перетині кордону співробітник міграційної служби навіть за наявності біометричного паспорта може попросити документи які підтверджують мету поїзди чи наявність коштів. Фактично від громадян України при перетині кордону можуть вимагати усіх документів, які необхідні для отримання візи зараз. Насправді суттєвий плюс у запроваджені такого режиму у тому, що більше непотрібно звертатися до дипломатичних представництв інших країн заздалегідь. Також зовсім не обов’язково першою обирати країну, яка видавала візу у якості транзитної, якщо ви подорожуєте далі.
Запровадження безвізового режиму корисне для тих, хто часто їздить до Європи. Це не захід, що покликаний аж надто пожвавити економічні зв’язки. Це просто визнання українців у світи як громадян, які без заздалегідь поданих документів мають можливість перетинати кордони країн Шенгенської зони. До слова Грузія вже має подібний статус. Українці на черзі.
Copyright © 2023 Radinform. Joomla templates powered by Sparky.